Одного разу я так жорстоко спізнювався на закордонний рейс, що, вийшовши з машини, встав перед лейтенантом ДАІ на коліна і у відчаї прочитав йому перефразованого Байрона «Коли спустилася мла довкруги, і ніч мій розум охопила, коли невірним вогником тільки надія мені світила, коли друзі кидають нас, і ми зацьковані ворожнечею, лише ти був в ту жорстоку годину моєю немеркнучою зіркою!…».
– Звідки ви знаєте моє прізвище?
– Знаю, знаю, тому що перед поїздкою я дзвонив генералові (слідували ім’я і прізвище тодішнього начальника ДАІ СРСР). Ось їду, говорю, Толя, на південь, на випробування, а він мені відповідає: «Там на посту ДАІ в пункті Ненашево служить хороший сержант… Головко, здається, його прізвище, май на увазі…»
головка, дирокол, поїздка, пост, прізвище, сержант, шеф,
– Старший лейтенант Рогів в даний час хворий, – відрапортував сержант, і дирокол так само завмер в його руці.
– Я тут обіцяв йому дещо, – з полегшенням від хвороби лейтенанта сказав мій шеф, по-господарському витягнувши мої багатостраждальні права з його рук, і кивнув мені у бік машини: – Принеси «комплект номер один».
головка, лейтенант, рука, сержант, сьогодення, шеф,